Хто ти? Куди йдеш? Навіщо?

Субота, 12 жовтня. На годиннику 5:42. Ніч ще ховає місто в густій темряві, а я вже за клавіатурою. Клацання клавіш для мене як музика.

Я завжди починаю писати свою розсилку в суботу. В неділю повертаюся до цього тексту ще раз. Недільний ранковий чистий розум дозволяє побачити помилки, які сховались між суботніх рядків.

У понеділок о 9 ранку ви отримуєте цей лист. А ось, вже отримали. Уже читаєте ці слова. Дякую. Я бажаю вам продуктивного, безпечного тижня. Ви на це завжди заслуговуєте, чорт забирай.

Минулої суботи я теж сів за комп'ютер писати розсилку. Та через 30 хвилин боротьби з текстом стало очевидно: цього разу розсилки не буде. Думки крутилися в голові, як зламаний компас. Все, що я клав на сторінку, виглядало порожнім, наче фантом, що розчиняється в повітрі. Це були думки заради тексту. А не текст заради користі, яку я хочу вам передавати.

Тоді прийшло розуміння: я намагаюся написати лист не тому, що маю що сказати, а тому, що треба його відправити.

Тоді народжуються порожні тексти. Ті самі, які зжирають час читача, не даючи нічого натомість. А я завжди прагну дати щось більше.

Тож минулого тижня листа не було. Я залишив клавіатуру, і дав собі можливість не насилувати мозок і себе.

Сьогодні інша справа. Сьогодні є те, що має бути сказане. І ось воно перед вами. Тримайте.

---

Більше користі

👍 Хочу такі листи на пошту. Перейдіть і підпишіться, якщо вам переслали цей лист, і ви хочете отримувати такий щотижня, щоб отримати мотивацію і хороший настрій.

🔥 Отримати імпульс для руху вперед. Тут 9 уроків, які допоможуть вам поставити ціль, побудувати стратегію їх досягнення та отримати довготривалу мотивацію для дій. 

💊 Записатись на коуч-сесію. Я допомагаю зрозуміти себе і власні бажання, поставити цілі, створити план, почати діяти. Разом з тим підняти самооцінку, розвинути дисципліну та самостійно генерувати мотивацію для подальшого руху.

😊 Підписатись на Інстаграм, щоб не пропускати щоденні корисні публікації, відео та поради.

🥳 Підписатись на канал в телеграмі, щоб бачити те, що залишається за кадром.

---

А хто я такий?

Як часто ви ставите собі таке питання?

Нещодавно я запитав себе у щоденнику: “Хто я такий?“.

Мені було важливо ідентифікувати себе, щоб відштовхуватись від цього і рухатись далі. Далі я почав виписувати думки, які прилітають, відповідями на це питання. І мені сподобалось те, до чого прийшов в результаті.

Більшу частину часу я письменник. Тому що більшу частину часу я пишу текст. У мене завжди відкритий якийсь текстовий редактор, куди занотовую думки. Завжди на столі валяють папірці з думками, які колись мають шанс перетворитися на пости, статті або відео.

Я нерозлучний з текстом. Не уявляю день без нього:

• Щоб підготувати відео для публікації, пишу сценарій.

• Щоб опублікувати пост, пишу чернетку, кілька разів редагую і тільки після цього публікую.

• Пишу в щоденник думки від руки. Потім деякі з них реінкарнують в пости або відео.

Саме тому більшу частину часу я письменник.

Раніше я думав, що людина може називати себе письменником, тільки якщо пише книги. Тому ніхто, крім тих, хто пише книги, не може називати себе письменником.

Я перевернув для себе цю думку і вона зазвучала краще:

Перш ніж почати видавати книги, треба стати письменником. Письменник це той, хто пише, а не той хто пише книги.

В моєму світі письменником може називати себе будь-хто, хто кожного дня пише щось, бо не може не писати. Це той, у кого руки увечері чешуться від того, сьогодні не набирали текст.

Для письменника письменництво — залежність.

Я не можу не писати. І саме тому, я пишу. У мене залежність від письма.

Кожен, хто пише, може вважати себе письменником.

Один пише оповідання та романи, які читає вся країна. Він письменник.

Інший пише оповідання і романи, але боїться їх показати світу, тому зберігає їх у окремій картонній коробці у підвалі. І він теж письменник.

Одного знають всі. А про існування іншого навіть не підозрюють.

Самоідентифікація — відправна точка, яка дає відповідь на питення: “ЩО я маю робити у цьому житті?“.

Далі виникають інші важливі питання:

• Для кого ти це робиш?

• Навіщо ти це робиш?

• Кому це насправді потрібно, крім тебе?

Розмірковуючи над цим, я прийшов до висновку: Я ПИСЬМЕННИК.

Це моя ідентичність. Я приймаю її, щоб дозволити собі виконувати процеси, які супроводжують письменника: писати пости, листи, статті, розсилки, сценарії, книги.

Одну книгу вже написав. Є ідея для наступної. Працюю над цим.

Подумайте ось про що!

Спробуйте спочатку ідентифікувати себе, а потім йти за цією ідентифікацією.

Я не буду називати себе письменником, коли видам книгу. Я спочатку називаю себе письменником, і саме тому я буду працювати над тим, щоб написати і видати книгу. Я письменник і саме тому я втілюю у життя письменницькі процеси. Завдяки цьому у моєму житті з'являються тексти, які поступово складаються у книги.

Результат — наслідок дій. А дії відповідають ідентичності, яку ми обираємо. І яка обирає нас.

Я письменник і тому у світ побачить книги з моїм авторством.

Я вже зараз даю собі дозвіл називати себе письменником.

А хто ти такий?

Як зрозуміти, хто я такий і чим мені займатись?

Щоб не залишати вас не одинці з цим питанням, ось кілька ідей.

Запитайте себе ось про що:

1. Чого я не можу не робити? Що мені хочеться робити постійно? Без якого процесу я не уявляю собі приємне майбутнє?

2. Що я роблю з радістю, навіть якщо мені за це не заплатять?

3. В чому моя сила? Що я роблю краще за інших? Яку силу в собі відчуваю сам і яку мою силу відмічали інші люди?

4. Якщо моя робота зараз не приносить мені задоволення, що я хочу робити замість цього?

5. Що я мріяв робити у дитинстві, коли розмірковував про це наодинці без підказок дорослих?

6. Що б я робив, якби кожного дня у мене було достатньо грошей для життя.

7. Аналізуючи відповіді на попередні питання, запитайте себе про головне: “Хто я такий в цьому світі?“

А тепер подумайте, який наступний крок, який маєте зробити в цій своїй ідентичності. І зробіть його.

Поділіться в коментарях, до якого висновку прийшли і яким має бути ваш наступний крок.

Як створювати контент і писати книгу водночас?

Зараза у мене мета — доробити всі рілси, що назнімав і з цього тижня працювати над матеріалом наступної книги + додатково робити з цього нові відео і пости.

В такому форматі ще не працював, тому буде цікаво і мені і підписникам.

Такий підхід допоможе краще осмислити книгу, збагатити її новими думками, а потім при повторному проході доповнити.

Цю ідею зустрів в одному з листів розсилки американського блогера. Запам'ятав її, а сам лист видалив і не можу знайти. І блогера не пам’ятаю. Але це вже не так важливо.

Суть така. Ми можемо обрати напрямок роботи і постійно сфокусовано писати про нього. Поступово кількість матеріалу зростатиме.

Коли матеріалу буде достатньо, сортуємо його по розділах. В підсумку побачимо книгу. Це буде чернетка. Залишиться допрацювати окремі речі, ями, пробіли.

Я збираюся використати цю ідею. Буду створювати та накопичувати контент на тему нової книги і поступово вона з'явиться.

Хочу використати це, допоки ця тема горить всередині мене.

Хочу до весни 2025 року зробити максимум в цьому напрямку, тому що весною збираюся піти вчитися, щоб прокачати себе, як коуча до наступного рівня. Навчання триватиме до кінця 2025 року. Воно буде насиченим та інтенсивним. Тому у мене буде небагато часу для написання книги. Але, ймовірно, у мене буде час допрацьовувати чернетку, якщо вона буде готова. Тому зараз хочу сфокусуватися на цьому.

А який вогонь палає зараз всередині вас? Куди він вас веде? Поділіться в коментарях.

Як збагатити словниковий запас?

Все життя до 2022 року я переважно спілкувався російською. Так було влаштовано моє середовище з дитинства, тому переходити на українську непросто. Я стараюся.

Коли почалась повномасштабна війна, я почав перехід на українську. Спочатку думки в голові лунали російською. Я перекладав їх в український текст. Було некомфортно, як і під час формування будь-якої звички. Приблизно через рік почав думати українською під час письма. Стало легше.

Тепер стикаюся з наступною проблемою. Відчуваю, що мені не вистачає словникового запасу, щоб висловити думки так, як хочу. Іноді, здається, що в певному реченні має бути інше слово, а я беру те, до якого можу дотягнутися.

Здається знайшов рішення. Нещодавно отримав лист Малларі Тенор Тарплі. Вона дає вправу яка допоможе збагатити словниковий запас.

Суть в тому, щоб читати художню літературу українською, знаходити нові слова і використовувати їх у текстах.

У мене є 12 томів Джека Лондона Українською. Почитую, коли є бажання і час. Використовую це для пошуку слів, які я не знаю, або не використовую. На кожній сторінці знаходжу такі. Дивіться приклад.

З цієї сторінки я взяв собі слова: ледацюги, точнісінько, утертими словами, відхекались, таланить, у верхів'я.

Я спробував з ними створити текст, щоб закріпити:

Нам байдуже до ледацюг. Нехай будуть. У них свій шлях, у нас – свій. Все що ми про них скажемо, буде звучати утертими словами. Вони обирають чекати і терпіти, ми обираємо точнісінько протилежне. Тому нам таланить частіше. Ми зупинились, відхекались і побігли далі у верхів'я своїх гір. Ми не знаємо, що нас там чекає, але точно знаємо, що сам шлях зробить нас сильнішими. І ця сила залишиться з нами назавжди.

Я продовжу виконувати цю вправу і пізніше подивлюся, що з цього виходить. Рекомендую і вам спробувати. Це і словниковий запас розбавить і креативність прокачає.

Приємності

Іноді мені залишають дуже приємні коментарі, якими хочеться ділитися з іншими. Ось, наприклад, що мені залишили під постом про нудну роботу.

Дякую вам усім. Ваш зворотний зв’язок мотивує продовжувати створювати контент. Давайте його більше, якщо мої думки вам відгукуються.

Вперше ми зустрілись 6 років тому. Це був один з найкращих подарунків у моєму житті.

Розсилка тримається на підтримці читачів і моєму бажанню бути корисним. Якщо хочете підтримати мою роботу, поділиться цим листом з друзями та колегами. Якщо вам переслали цей лист, і ви ще не підписані, буду радий, якщо це зміниться:

ПІДПИСАТИСЬ НА РОЗСИЛКУ  

Напишіть свої думки в коментарях. Розкажіть, чому читаєте цю розсилку і чому її варто читати іншим. Мені буде приємно, а новим читачам це допоможе прийняти рішення про підписку. Дякую, що ви поруч.  

Слава Україні.